На фото: мер Каунаса Вісвальдас Матійошайтіс та голова фонду «Корона князів Острозьких» Робертас Габулас
Вже зовсім скоро Литва відзначатиме національне свято – День державності, самовизначення й демократичного розвитку. До ювілейних святкувань готуються усі литовські міста – з певними досягненнями до свого ювілею підійшов і давній Каунас: 6 липня тут очікується урочисте відкриття кінного монументу «Витязь свободи».
Пам’ятник із геральдичною фігурою озброєного вершника – Вітіс – стане першим у Литві скульптурним витвором, зверненим до офіційної державної символіки. Над проектом, що створюється на народні пожертви в дуже короткі терміни, працює злагоджений колектив скульпторів: А. Сакалаускас (Литва), О.Сидорук та Б.Крилов (Україна). Монумент традиційно буде відлитий в Україні, а потім транспортований до Литви. Про це, згідно підписаній угоді, ще взимку домовились голова фонду «Корона князів Острозьких» Робертас Габулас та представник «Фонду підтримки Вітіса» Вілюс Каваляускас, котрі співпрацюють у реалізації цього спільного проекту. Завдяки ентузіазму й далекоглядності мера Каунаса Вісвальдаса Матійошайтіса бронзовий «Витязь свободи», який вже набув широкого розголосу в литовському середовищі, постане в другому після Вільнюса місті Литви.
В період з 9 по 10 травня у Києві з візитом перебувала делегація з Каунасу на чолі з паном Матійошайтісом. Мета зустрічі – ознайомлення з українською виробничою базою, де виготовляється монумент, а також обговорення ряду питань стосовно транспортування скульптури до Каунасу. Гостей привітно зустрічали голова фонду «Корона князів Острозьких» Робертас Габулас та автори проекту «Витязь», що підготували для них різноманітну й змістовну програму.
Литовська делегація, в першу чергу, відвідала бронзоливарну базу «Саямат» у м. Вишневому, де з великою зацікавленістю спостерігала за технологічними процесами формування скульптури й отримання виливок у бронзі. Гості, спілкуючись із митцями, мали можливість розглянути певні робочі моменти, пов’язані з монтажем монументу на місці його встановлення.
Задля більш ширшого ознайомлення з творчим доробком скульпторів О. Сидорука та Б.Крилова, гостям була запропонована екскурсія до м. Ірпінь. Серед останніх робіт митців – бронзовий пам’ятник Т. Г. Шевченку, що був встановлений тут минулого року на День Незалежності України. Шестиметрова композиція, яка зараз є однією з найцікавіших художньо-пластичних домінант міського ансамблю, зацікавила мера Каунаса з точки зору оригінальності композиційного рішення й складної технологічної характеристики.
В цей же день литовська делегація відвідала Києво-Печерську лавру. Гості оглянули архітектурні пам’ятки найдавнішого православного монастиря України, а також завітали на історичну виставку, присвячену династії князів Острозьких. Вони виявили інтерес до періоду спільної українсько-литовській історії, представленій унікальними експонатами, і мали можливість безпосередньо дізнатись про масштабний проект відтворення надгробного меморіалу князю Острозькому. Оглянувши макет майбутнього мармурового пам’ятника, за яким буде виконуватись скульптура в натуральний розмір, пан Матійошайтіс відкрив для себе ще одну грань майстерності митців, надавши їхній роботі високу оцінку.
Завершився візит каунаської делегації урочистою вечерею з автентичними національними частуваннями та дружнім обговоренням усіх питань щодо реалізації монументу. Окрім гостей з Каунасу на вечері були присутні: посол Литви в Україні Марюс Януконіс, директор бронзоливарної фірми Саямат Давидов, а також три скульптори, автори та виконавці проекту. Усі запрошені були задоволені результатами зустрічі у Києві. Гості дякували за гостинний прийом, щиро організований Робертасом Габуласом, а також за повно наданий інформативний та наглядний матеріал під час екскурсій. За визначенням мера Каунаса Вісвальдаса Матійошайтіса, вони були вражені технологічними можливостями бронзоливарного виробництва, а головне впевнились, що їхній «Витязь свободи», на який так чекає литовська громада, постане вчасно й на високому мистецькому рівні.
Олена Науменко
