Національна литовська експедиція в Україні

Влітку 2018 року (рік Литви) у рамках довготривалого  литовського телепроекту «Національна експедиція», ініційованого  Національною  телерадіокомпанією Литви, в Україні стартувала захоплююча подорож, метою якої стало вивчення спільної українсько-литовської історії. Експедиція, що згуртувала істориків, етнографів, натуралістів, режисерів, представників мас-медіа та зірок шоу-бізнеса, стала продовженням  унікального за своїм масштабом та змістом проекту, розпочатого раніше  у Литві та країнах Східної Європи.

 

За словами керівника незвичного туру професора історії Вільнюського університету Альфредаса Бумблаускаса, відзняті на основі реальних фактів документальні телепередачі (перший  фільм про  Київ нещодавно вийшов на національному телебаченні) ознайомлять литовських глядачів з етнокультурою,  природними й культурними пам’ятками України, що сприятиме популяризації спільної українсько-литовської історичної спадщини та зміцненню дружніх відносин на міждержавному рівні.

Впродовж багатоденного тревела, що тривав з 22 червня до 12 липня, литовська експедиція перетнула усю Україну автомобільним шляхом  й дніпровськими хвилями, зупиняючись у всіх запланованих історичних центрах, розташованих за маршрутом (спершу суходолом відвідали Західну Україну). На дерев’яному плоскодонному човні  «Вітаутас  Великий» (відтворення з історичного судна 18 ст.), команда пройшла основний маршрут вдовж усього головного шляху запорожців –  від  північних вод Дніпра й до самого його гирла.

…Надвечір 27 червня «Вітаутас  Великий», у супроводі українських козаків, пришвартувався у Києві. У цей день на Річковому вокзалі столиці було особливо багатолюдно й урочисто. Під звуки духового оркестру дівчата у вишиванках, за традицією, зустрічали іноземних гостей короваєм та хлібом-сіллю;  усюди майоріли українські та литовські прапори, звучали пісні, а обличчя людей випромінювали радісні усмішки.

 

Надзвичайний і Повноважний Посол Литовської Республіки в Україні Марюс Януконіс привітав делегацію, наголосивши у своїй промові на тому, що  розпочатий проект «Національна експедиція», який є проявом справжньої дружби  та довіри між країнами, максимально відкриє для литовців національну самобутність України.

Саме з розкопок Поштової площі й розпочалось знайомство  експедиції з історичними пам’ятками столиці. А вже наступного дня, на запрошення голови благодійного фонду «Корона князів Острозьких» мецената Робертаса Габуласа, литовська делегація  відвідала Національний Києво-Печерський історико-культурний заповідник (зустріч була скоординована Послом Литви Марюсом Януконісом).  Тут на неї  вже чекали представники фонду, науковці заповіднику, митці й представники засобів інформації.

Гості з великим інтересом оглянули архітектурні пам’ятки найдавнішого православного монастиря України,  в першу чергу Успенський собор, а також завітали на історичну виставку «Князі Острозькі: європейський вимір української історії».

Старший науковий співробітник заповіднику, доктор історичних наук Любомир Михайлина та історик Ірина Шульц провели для них захоплюючу екскурсію експозицією, що представляє  період спільної українсько-литовської історії часів  наймогутнішої  династії XV-XVI ст. Унікальні експонати, сповнені  героїчного духу, дали гостям можливість поринути в історичну атмосферу й розширити  своє уявлення про добу, коли  українські землі перебували у складі Литви та Польщі.

Відвідувачів вразив  макет надгробного пам’ятника  великого гетьмана Костянтина Острозького, що був представлений на виставці,  –  саме за ним українські скульптори Олесь Сидорук та Борис Крилов найближчим часом будуть втілювати у мармурі  монумент, який постане на своєму історичному місці в Успенському соборі лаври.

У спілкуванні з головою фонду Робертасом Габуласом та авторами майбутнього скульптурного монументу гості більше дізнались про українсько-литовський проект з відтворення надгробного меморіалу, який, до речі, фінансують Уряд та Сейм Литви. Історик Альфредас  Бумблаускас, один із ведучих литовських дослідників історії України періоду Великого князівства Литовського,  щиро зрадів новій зустрічі зі своїми давніми українськими друзями й колегами, з якими разом розроблялась концепція цього масштабного проекту.

Продовжуючи мандрівку Києвом,  учасники експедиції відвідали духовні святині – Софійський собор та Михайлівський Золотоверхий монастир. Біля Стіни пам’яті вони вшанували  загиблих на Сході героїв й поспілкувались з військовим капеланом, волонтером Сергієм Дмитрієвим.

…  Програма експедиції була доволі насиченою й жвавою. Литовські мандрівники продовжили свій шлях на південь, проминаючи  мальовничі дніпровські краєвиди: острови, численні рукави й протоки, бухти, мілини й пороги, за якими колись постала славна Січ Запорізька.

У кожному місті чи селищі – Переяслав-Хмельницький,  Канів, Дніпро, Запоріжжя, о. Хортиця, Херсон, Одеса – вони  відкривали для себе справжню Україну з її гостинними та щирими людьми, самобутнім побутом та смачними українськими стравами. У рамках візиту, за участю  місцевої влади, почесних консулів, громадських діячів та волонтерів організовувались різноманітні тематичні програми, зустрічі у форматі круглого столу, що репрезентували спільну історію й піднімали актуальні питання, насамперед, щодо російської агресії в Україні та допомоги Литви з лікування поранених у зоні АТО. Усюди, де б не зупинялась експедиція, її учасники досліджували унікальні культурні пам’ятники  й приймали участь у майстер-класах із самобутніх художніх промислів.

Національна експедиція Україною, що виявилась, за словами самих учасників, найцікавішою й найпліднішою з усіх чотирьох,  збагатила  їх новими знаннями про Україну, подарувала нові знайомства, цікаві пропозиції та багато позитивних емоцій. Спільним виявилось не тільки історичне минуле, але й з’ясувалось, що схожими є менталітет і традиції двох народів. Мандрівники відкрили для себе образ нової України і тепер, сподіваємось, цикл документальних фільмів про Україну (28 серій) розкриє литовським громадянам справжнє обличчя нашої країни, а це, без сумніву, ще більше зміцнить литовсько-українські зв’язки і наблизить Україну до Європи.

Олена Науменко