Надзвичайно важливою подією для нашої країни є історичний перехід України до статусу асоційованого партнера ЄС. З 1 вересня 2017 року набуває чинності Угода про асоціацію між Євросоюзом та Україною, а це є шлях до глибинних змін у суспільстві та європейського майбутнього українців.
Україна та Литва, що мають давні дружні та історичні зв’язки, висловлюють обопільну солідарність, прагнуть до плідної співпраці та поглиблення двосторонніх відносин. Свідченням такого конструктивного діалогу між країнами став нещодавній офіційний візит в Україну парламентської делегації з Литви. Програма візиту виявилась особливо насиченою та різноманітною, а проведені заходи та ініціативи, в тому числі і в культурній сфері, зможуть відкрити нові перспективи у реалізації спільних українсько-литовських проектів і стати запорукою міцного двостороннього співробітництва.
Так, 2 вересня, у рамках запланованої програми, на запрошення Голови благодійного фонду «Корона князів Острозьких», мецената Робертаса Габуласа, литовська делегація на чолі зі спікером Сейму Викторасом Пранцкетісом, у супроводі Посла Литви Марюса Януконіса, відвідала Національний Києво-Печерський історико-культурний заповідник. Адже тут, у недалекому майбутньому, в Успенському соборі, постане на своєму історичному місці відтворений надгробний пам’ятник князю Костянтину Івановичу Острозькому – великому гетьману литовському, знаменитому воєначальнику й покровителю Києво-Печерської лаври.
Литовська делегація з великою зацікавленістю відвідала виставку «Князі Острозькі: європейський вимір української історії». Унікальні матеріали, що зібрані із різних колекцій та архівів, дали можливість доторкнутися до спільної, понад двохсотрічної, історії наших народів часів знатного княжого роду. Деякі експонати, по-справжньому раритетні речі, зокрема, печатка князя Костянтина Івановича Острозького, геральдичні матеріали, предмети побуту 16 ст., оригінальний комплекс озброєння та військові обладунки армії Великого князівства Литовського, а також фотокопія батальної картини «Битва під Оршею 1514 року» (як відомо, переможною битвою командував сам Костянтин Іванович Острозький), викликали у гостей особливо жвавий інтерес. Так, голова Сейму був зацікавлений давньою військовою історією – його увагу привернули перначі із колекції Музею Шереметьєвих, що виступали, як з’ясувалось, водночас ударною зброєю кінноти та символами влади.
Але справжній інтерес у литовських гостей викликав макет скульптурного надгробку князю Костянтину Івановичу Острозькому, що був відтворений у масштабі (1:5) завдяки фінансовій підтримці фонду «Корона князів Острозьких».
Автори макету, скульптори А. Сакалаускас,О.Сидорук та Б.Крилов, охоче поділилися з гостями своїми враженнями щодо образу та актуальності відтворення меморіалу для сучасної України.
На фото: голова благодійного фонду «Корона князів Острозьких» Робертас Габулас та литовський скульптор Арунас Сакалаускас, що спілкуються із депутатом литовського Сейму.
Генеральний директор Заповідника Любомир Михайлина зазначив, що була проведена кропітка наукова робота: виконаний аналіз надгробка, який дав можливість виявити історичні нашарування та встановити усі втрачені елементи.
На фото в центрі: голова Сейму Викторас Пранцкетіс та Генеральний директор Національного Києво-Печерського історико-культурного заповіднику Любомир Михайлина.
А голова фонду Робертас Габулас, відданий душею благодійник проекту, повідомив, що на черзі – виконання макету в натуральну величину, за яким і буде втілюватись монументальний пам’ятник в Успенському соборі. Він же підкреслив, наскільки важливою є допомога і розуміння суспільної значимості цього міжнародного проекту зі сторони Литовської Республіки.
На фото: голова благодійного фонду «Корона князів Острозьких», меценат Робертас Габулас.
На цьому культурна програма не закінчилась. Гості відвідали творчу майстерню О.Сидорука та Б.Крилова, а також виробничу базу бронзоливарної фірми «Саямат», що у м. Вишневому, де втілюються у великих формах і кінцевих матеріалах скульптурні проекти майстрів.
Завзято працюючи у міцному тандемі вже багато років, українські скульптори постійно доповнюють свій творчий доробок новими творами. Серед їх монументальних образів – видатні історичні особистості: князь Святослав, гетьман Сагайдачний, апостол Андрій, Ярослав Мудрий, Леся Українка…. Небагато скульпторів сучасності так сміливо й плідно можуть входити в різноманітні людські долі.
Серед останніх робіт митців – бронзовий пам’ятник Т.Г.Шевченка, що був урочисто відкритий на День Незалежності в м. Ірпінь (гості мали можливість побачити робочий макет із пластиліну). Шестиметрова бронзова композиція підкорює своєю поетичною інтонацією і внутрішньою гармонією образу. На тлі символічної палітри, в яку вплітаються, мов плин думок поета, образи Шевченкових творів, – постать одухотвореного Кобзаря із пензлем в руках. Завдання, що стояло перед митцями, було нелегким, і не тільки тому, що образ Шевченка вже багато разів було відбито в скульптурі, – найбільша складність полягала у його розв’язанні, в «оживленні» особи Кобзаря. Скульптори відійшли від усталеного стереотипу: їх Тарас – молодий, сповнений романтичного запалу і світлих сподівань. Його мрії відтворяться новим життям, щасливим майбутнім для нашої країни.
На фото: українські скульптори О.Сидорук та Б.Крилов на відкритті пам’ятнику Т.Г.Шевченка в Ірпені.
В майстерні Сидорука та Крилова створюються також патріотичні пам’ятники і для самої Литви. Спільно із литовським колегою Арунасом Сакалаускасом, скульптори працюють зараз над проектом «Вітіс». Монумент для Вільнюса, що присвячений 100 – річчю незалежності Литовської Республіки, – це узагальнений образ озброєного вершника на коні, що є важливим для усіх литовців символом свободи. Пам’ятник буде відлитий в Україні, в цехах «Саямат», і згодом встановлений на головній площі литовської столиці.
Ще один проект, приурочений до ювілейної дати в Литві – пам’ятник прелату Казімерасу Шаулісу, сігнатору Акту про незалежність 1918 року, що підтримав демократичний шлях розвитку крани. Створений також на виробничій базі фірми «Саямат», за проектом скульптора Арунаса Сакалаускаса, монумент незабаром повстане у литовському місті Швекшна.
… Атмосфера зустрічі із литовським Сеймом була позначена позитивом – гості перебували у гарному настрої, охоче спілкувалися, їх переповнювали патріотичні почуття та усвідомлення свого історичного минулого. Вони були вражені культурною програмою в Києві. Можна з впевненістю сказати, що візит литовської делегації, що завершився, має всі підстави стати важливим моментом у розвитку українсько-литовських відносин.
Олена Науменко, мистецтвознавець